Форум села Іваниця Сумської області: новини

Вчора торкнулися Його ран під плащаницею.
Сьогодні ж думаю про іншого. Ні, не про Пилата, не про Юду і Варавву-злодія, і не про оскаженілу в своїй більшості голоту на Череповищі. Думаю про чоловіка, що залишився в перебігу цих подій начебто осторонь, в тіні. Про Йосипа з Ариматеї, в чийому саду на Голготі власне все це й відбувалося… Мало хто знає, що він був багатієм і членом Синедриону, ба навіть приятелем Пилата. І настійливо просив того не карати на смерть царя-самозванця, свого Вчителя. Відтак пройшов обіч із Ним усю кальварію до свого саду, де було вкопано три хрести. І, обмираючи серцем, зі зціпленими устами споглядав, як навісніє товпище довкола мученика. Переживаючи з ним ті муки, чекав у смертельній безпорадності. А тоді, по всьому, випросив у Пилата сплюндроване тіло. Зняв його з хреста, обвив і поніс на руках, як дитину, бережно, наче коштовний скарб. І поклав, опорядив у новому гробі, вирубаному в скелі на випадок. Ніби хтось підказав йому приготувати гроб для цього праху. А відтак у самозабутті очікував без сну цілу холодну ніч і цілий порожній день. Чекав неділі. Й дочекався – камінь на вході було зрушено і печеру залило світло Світанку.
Той Йосип Ариматейський… Чоловік, що до глибини серця пережив велику страсну пригоду. До останку перебув її в клопотах. Останній під хрестом і перший біля гробу. Головний свідок смерти й воскресіння. Він не був апостолом, та саме він явив чин високого Служіння. Тобто – служіння до кінця. Бо лише тоді кінець буває радісним.

Мирослав Дочинець. "Збирання попелинок".

Григорій Поперека Тема: Торба мудрості

Ми нічого не даємо цьому світові. І нічого не забираємо в нього. Це світ усе нам дає і все забирає. Ми - як піщинки ріки часу. Золоті піщинки.

Крупинки мудрості від А. Ворона

Гіркі тому віки, кому треба ліки.

Вечір покаже, який був день.

Ко мало не хоче — много не дістане.

Дірявий міх нико не наповнить.

У п’яниці цураві ногавиці.

Много цвіте, а мало достигає.

Чим ся сказиш (зіпсуєш), тим ся і поправиш.

Очам страшно, а руки вчинять.

Із-за дурної голови ноги не мають спокою.

Нехотя-нехотя з’їж і крихотя.

Де хліб і вода - не буде голода.

Цімбори (друзі) - злодії твого часу.

Кіть не маєш ворогів - щастя тя лишило.

Якщо чоловік знає міру, то знає все.

Жити надійся, вмирати ладися.

Хижа не церква, люди - не ангели.

Над іншими посмієшся - над собою поплачеш.

Імив - тягни, зірвалося - не твоє було.

Кінь на чотирьох ногах, а шпортається.

Коби здоров’я, а гріхи будуть.

Доки молотиш, доти чир колотиш.

Де все гостина - там голод дихає в спину.

Многі ворони і коня вбалять.

Кого болить, най ся гоїть, а ко ся лічить - тот ся калічить.

Не той сильний, ко б’є, а той, ко удержить.

Ко ніж має, тот і солонину ріже.

Ніщо так не гріє, як лопата.

Душа не зношується, як топанки.

Розум силі не завада.

Ситий пес із горазду біситься.

Під кінець батуг лускає.

Маленька грудка, але сиру.

Щербатий погар не б’ється.

Здоровому кірочка, хворому - курочка.

Хоч горі, хоч долі - не є так як домі.

Глибока вода не каламутиться.

Покора стіну пробиває.

Розумний пес на вітер не гавкає.

Чесному честь і під лавицею.

Добре далеко розходиться, а недобре ще далі.

Робиш добро - не лайся. Робиш зло - зла варуйся.

Добре діло роби сміло.

За науку цілуй в руку.

Мовчання гнів гасить.

Не обходь живого, не глядай мертвого.

Чужоє не бери, своє не попусти.

Зароблена копійка ліпша за крадений рубель.

Вечерю не зич - без боргу встанеш.

Ліпше своє латаноє, як чужоє хапаноє.

Кедь робиш махом - піде прахом.

Не лакомся, Грицю, на дурницю.

Правду в болоті не затопчеш.

Ко бреше - тому легше. А ко правдує - бір дує.

Пси виють, а місяць світить.

Вола в’яжуть мотузом, а чоловіка - словом.

Ко мовчить, тот двох навчить.

Не роби з писка вершу.

Від теплого слова і лід розмерзне.

Слово старше за гроші.

Тихо ходи, густо міси.

Не крути словом, як пес хвостом.

Не кажи, що знаєш, та знай, що говориш.

Дурний язик голові не цімбор.

Орел мух не ловить.

Що буде, те буде, а двох смертей не буде.

Пішого орла і ворона клюне.

На смілого пес гавкає, а бояжка кусає.

Кедь боїшся - не роби, а зробив - не бійся.

Не все, що сіре, вовк.

І смілого вовки з’їдять.

Ко зі страху вмирає, то тому свині дзвонять.

Держи ноги в теплі, голову в холоді, черево в

голоді - не будеш хворіти, будеш довго жити.

Менше ходи в гості - здоровіші будуть кості.

Череп’я довше живе, як цілий горнець.

Як на душі, так і на тілі.

Весело думаєш - здорово живеш.

Краса до вінця, а розум до кінця.

Який корч, такий і прутик.

Від кривого дерева крива й тінь.

Немає ліпшого цімбора як добра жона.

Живіть між собою як риба з водою.

Хижу руки підпирають.

Чоловік пахне вітром, а жона - димом.

Від свого роду не бреди через воду.

Хто приходить рано, тому дано.

Звідки прийшло, туди й пішло.

Не звідай старого, звідай толкового.

Позирай під ноги: гроші не найдеш, зате ніс не розтовчеш.

Не все перескакуй, деколи й перелізь.

Не бійся, не журися, але сокотися.

Наперед не висувайся, а ззаду не лишайся.

Ко звідає, тот не блудить.

Не кивай нікого і не бійся нічого.

Ко в дорозі, тот і під возом, і на возі.

Далеко, та легко, а близько - та слизько.

Ко куртим путьом ходить, тот дома не ночує.

Пожалієш гвоздик, загубиш підкову.

Коли орати, а коли на пищальці грати.

Ко сіє, тот ся надіє.

Не земля родить, а руки.

Чужим потом не нагрієшся.

Срібло-злото тягне в болото.

Біда вимучить, біда й виучить.

Голого ремінь гріє.

Яка приправа - така й потрава.

Добре все знати, та не все робити.

На чужій стороні поклонися й вороні.

Кедь мусиш, то й камінь укусиш.

На чужому полі неє волі.

З панами не міряйся руками.

Когут не запіє, а день буде.

Біда розум гострить.

На всяку гадину - своя рогачка.

Глядай не долю, а волю.

З однієї рісочки вінок не сплетеш.

Дома і солома їдома.

Вчися не до старости, а до смерти.

Яка головочка, така й бесідочка.

Доки розумний думає, дурний уже робить.

Порожня бочка шумить, а повна мовчить.

Око далеко видить, а розум дальше.

Ранній пізньому не кланяється.

Без роботи день роком стає.

Яка лата, така й плата.

Слова - блудо, а робота - чудо.

Дерево родить, а чоловік робить.

Раннє потя росу п’є, а пізнє - сльози.

Роботі як не сядеш на горб, то вона тобі сяде.

Не вчи ученого їсти книша печеного.

Ремесло - не коромисло, плече не давить.

Чужими руками добре гада імати.

Зроби днесь, а з’їж завтра.

Ліпше нині воробок, чим завтра голубок.

Не наївся - не налижешся.

Ко міняє, тот не має.

Честуй учителя, як родителя.

Коваль клепле доки тепле.

Як не народився з головою, не бери руками.

Серенча без розуму - дірява тайстра.

Чекай, неборе, долі в дірявій льолі.

Найшов - не скач, загубив - не плач.

Щастя розум відбирає, а нещастя вертає.

Жура сорочку не дасть.

Від жури й кучері січуться.

Заздрий від чужої серенчі сохне.

Не все кивай, що по воді пливе.

Залізо іржа їсть, а заздрість чоловіка.

Від скупості серце кам’яніє.

Скупі складають, а щедрі з’їдають.

Менше вкусиш, скорше прімкнеш.

Німа, глуха - менше гріха.

Тихий комар, а в вухо залізе.

Грань і під попелом добра.

Не позирай високо - запорошиш око.

І когут на смітті гордий.

Чим більше мачку гладиш, тим вище горб піднімає.

Хвалену дзяму на двір уливають.

Чужого не гуди, свого не хвали.

З пустої трави не буде доброго сіна.

Ганьба - не дим, а очі їсть.

Свині все полуденок.

Скорий спіх - челяді сміх.

Бійся пса того, що лащиться.

На язиці медок, а на гадці ледок.

На мед мух імають.

Ко знає брехати, тот знає і красти.

У закритий писок муха не залетить.

Порожній млин і без вітру меле.

Сила воляча, а розум курячий.

Куди вітерець, туди й розумець.

У сердитого й коліна гострі.

На готовий хлібець найдеться їдець.

Гуня лежить, а дурень дрижить.

Сюди ник, туди ник - день невелик.

Голоден— робити не годен, як ся наїв, то лиш би сидів.

Лежача борона скоро заіржавіє, лінивий чоловік скоро постаріє.

Хто терпен, той спасен.

Біг високо, цар далеко.

Із честю підеш через світ, а без чести ані до сусід.

Із чужого коня лізь серед болота.

Ситий голодному не вірить.

Що очима видить, руками не лишить.

На двох конях не всидиш.

Поїв сметану, поїж і дзер. Прибери пня, дані му ім’я.

Може рости і шовкова трава, як мого коня не буде.

Єдиначок- шибенячок.

Любімося по-братськи, а рахуймося по жидівськи.

Не все тот їсть колач, кому ся пече.

Де хліб та вода, там не є голода.

Не смійся на похороні, не плач на свадьбі.

Благоє теля дві корови уссе, а норовоє і єдну не годно.

Тяжка тайстра повна, порожня тяжча.

Коби здоров’я, гріхи будуть.

Не дай Боже з Івана пана.

Научить біда попити, коли нічого ся вхопити.

Людей доста, лише чоловіка мало.

У круте дерево кривий клин б’ють.

На голого дриґота.

Дурного не ради, розумного не вчи.

Ж;ноча краса, чортів престіл.

Не фарбуй білим біле.

Сохташ тримаєш - поміч маєш

(Сохташ - це повір’я, звичай, але не забобон)

Двічі не здоровкатися - бо посуд буде битися.

Напився води, решту з горняти не виливай у відро - бо криниця не буде прибувати.

Сміття з підметеного двору бодай жменьку на вулицю тупнути - щоб усе недобре з чужими ногами пішло.

Насіння нікому не зичити, доки сам не посієш.

Пораючись на дворі чи на городі - двері приперти віником. Недобрий гість не внадиться.

Коли розв’язуєш вузлик - дуй на нього. Одразу розв’яжеться.

Якщо в хаті щось не можеш знайти - перев’яжи ниткою ніжки столу. І уважно ще раз оглянься.

Якщо годинник перестав ходити - дай йому відпочити. А потім знову заведи.

Хворий чорний одяг нехай не одягає.

Болить голова - на старий хрест пов’яжіть хустку, нехай там повисить. Хворіє дитина - покладіть під хрест іграшку.

104

Якщо корова втратила молоко, треба вранці взяти її на мотузок і спокійно провести її по ближнім хуторам довкола села - так, щоб замкнути цим колом хлів.

Корову не пускати на відкриту пашу в русальну п’ятницю, Великодну п’ятницю, Дев’ятий четвер і Вознесіння.

Не втонеш, якщо вирівняєшся на воді хрестом, очима до неба. І намагайся спокійно й глибоко дихати.

Перед далекою дорого чи важливою справою -позичте окраєць хліба в коваля чи іншого майстра, який у поті чола заробляє свій хліб. І візьміть із собою.

Григорій Поперека Тема: Торба мудрості

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Закони Ме?рфі:

Якщо яка-небудь неприємність може трапитись, — вона трапиться.

Все, що може зіпсуватися, псується. Все, що не може зіпсуватися, псується теж.

Як тільки ви беретеся робити якусь роботу, знаходиться інша, яку треба зробити ще раніше.

Надані самі собі, події мають тенденцію розвиватися від поганого до гіршого.

З усіх неприємностей станеться саме та, збиток від якої більший.

Коли справи йдуть добре, щось повинно трапитися в самому найближчому майбутньому. Коли справи йдуть гірше нікуди, в самому найближчому майбутньому вони підуть ще гірше.

Якщо робота провалюється, то будь-яка спроба її врятувати погіршить справу.

Все, що добре починається, закінчується погано. Все, що починається погано, закінчується ще гірше.

Якщо здається, що роботу зробити легко, це неодмінно буде важко. Якщо на вигляд вона важка, значить, виконати її абсолютно неможливо.

Яка б неприємність не трапилася, завжди знайдеться той, хто знав, що так воно і буде.

Досвід — те, що дозволяє розпізнати помилку, коли ви знову її здійснюєте.

Задавати дурні питання легше, ніж виправляти дурні помилки. — Cпостереження Лоунгейера

Ніколи не відомо, хто правий, але завжди відомо, хто начальник. — Закон ієрархії

Немає нічого неможливого для того, хто не повинен робити цього сам. — Принцип неможливості

Рада директорів здатна прийняти рішення, яке дурніше будь-кого з його членів. — Закон ради директорів

Ймовірність виграти в лотерею трохи збільшується, якщо купити собі лотерейний білет. — З теорії ймовірності

Коли ви нарешті зустрічаєте ідеальну жінку, виявляється, що вона має намір чекати ідеального чоловіка. — Закон несумісності

Нікому не дано пізнати, в чому полягає істинне щастя, поки він не одружується. Як ви розумієте, до цього моменту буває вже надто пізно. — Заповідь нещасливої людини

Ви ніколи не зрозумієте, для чого служить якась невідома штуковина, поки не викинете її. — Принцип невідомої штуковини

Незалежно від того, що, де і за яких обставин ви робите, неодмінно є указ, декрет, закон чи постанова, згідно з якими вас можна покарати. — Правило Шпрехта про закони

Ніхто б і не намагався щось зробити, якби спочатку потрібно було спростувати всі можливі заперечення. — Закон Купера

Якщо ви хочете, щоб команда виграла стрибки у висоту, знайдіть одну людину, яка може стрибнути на сім футів, а не сім чоловік, що стрибають кожен на один фут. — Закон нововведення

Зробіть комусь послугу — і це стане вашою роботою. — Закон Пінтоу

Ніколи не приписуйте злого наміру тому, що цілком пояснюється дурістю. — Наслідок із правила «Припускайте добрі наміри»

--------------------------------------------------------------------------------------------------------

Григорій Поперека Тема: Торба мудрості

Рецепти поживних, смачних i дешевих страв вiд Андрiя Ворона

Капуста, начинена зелениною

Головку капусти розібрати на листки, занурити в окріп на декілька хвилин. Дати воді стекти. Натерти крупно моркву, змішати з посіченою зелениною (будь-якою) і часником. Загорнути начинку в капустяні листки, покласти в посудину і залити киплячим розсолом - 1 столову ложку солі на літр води. Через два дні страва готова.

Бурякова каша

На 2 частини тертого буряка - по 1 частині тертої моркви, помідорів, цибулі. Все це окремо присмажити на олії, перемішати в горщику, потушити півгодини, посолити. Перед їдою додаю часник і перець. Можна закатувати і в банки на зиму.

Капуста гостренька

Капусту нашинкувати, пересипати сіллю, дати кілька годин постояти. У порізану цибулю і часник всипати меленого червоного перцю, змішати з капустою в глиняному посуді. Тримати під гнітом 3 дні. На стіл подавати із зелениною.

Картопля з огірками

Нарізати 4 гарячі картоплини і 2 солоні огірки кубиками, накришити зеленої цибулі, трішки посолити, скропити олією і перемішати.

Холостяцька вечеря

Зварити 100 гр. рису. Нашинкувати в нього 2 солодкі перці, 1 помідор, 1 квашений огірок, 1 морквину, 1 цибулину. На смак додати сіль, оцет, цукор, перець.

Картопля з оселедцем

Картоплю зварити в шкірці, порізати кружальцями. Так само цибулю. Оселедець нарізати скибочками. Скласти все гірочкою, заправити олією, оцтом і гірчицею.

Горох з огірками

Попередньо замочити горох, зварити. Нашинкувати в нього квашені огірки, цибулю. Заправити олією, зелениною, прянощами, вкинути дрібку солі.

Грибні котлети

Зварити гриби, краще білі. Дрібно посікти і змішати з рисом, який варимо на солі й петрушці. Зліпити котлети, обсипати їх мукою або обкачати в яйці. Підсмажити.

Буряк з часником і сливами

Зварити буряк, натерти, додати посічений часник, запарений і порізаний чорнослив, потовчені горіхи. Покропити олією і присмачити зеленою петрушкою.

Суп гречаний

В окріп (менше літра) опустити 4 картоплини, через 10 хвилин додати 1 склянку гречаної крупи, натерту моркву, цибулю, багато зеленини з коренями, сіль. Варити ще 20 хвилин.

Суп гороховий

Замочити в 2 літрах води 1 склянку гороху. Через З години довести до кипіння. Вкинути 4 картоплини, порізані на кубики, натерту моркву, зеленину, приправи, часник, лавровий лист, сіль.

Борщ квасолевий

Горня квасолі замочити на ніч в 2 літрах води. Коли квасоля звариться, злити відвар і додати в нього насіння кропу, нашинковані буряки, моркву, цибулю, коріння. Трохи поварити. Додати нарізану капусту і, коли борщ закипить, влити цибулю, заправлену на олії з помідорами. За 3 хвилини до завершення варіння додати товчений часник, зелень укропу і петрушки, приправи на смак.

Картопляний суп з помідорами

8 картоплин нарізати дольками, варити 20 хвилин. Моркву, петрушку, цибулю, помідори нарізати і підсмажити на маргарині. Все це додати до картоплі і варити до готовності. Під кінець додати спеції.

Селянський суп

Нарізати моркву, ріпу, цибулю, селеру. Легенько підсмажити на олії, потім залити гарячим грибним або овочевим бульйоном і варити 15 хвилин. Потім додати нарізану картоплю і варити до готовності. За 6 хвилин до завершення покласти кружечки помідорів, листки шавеля, шпинату або салату.

Суп огірковий

Почистити 4 солоні огірки. Шкірку кип’ятити 15 хвилин у склянці води, відкинути. А в розсіл опустити дрібно нарізані огірки, приварити 10 хвилин. У 1,5 л окропу зварити 1 картоплину, 1 морквину, 1 ріпу, 1 петрушку, 2 цибулі, корінь селери, 3 ст. ложки гречки або рису, лавровий лист, перець, кріп, сіль, прянощі.

Суп овочево-грибовий

Моркву, корінь селери, цибулю нарізати соломкою і обсмажити з мукою. Відварені порізані гриби тушити з овочами 7 хвилин. Картоплю, нарізану соломкою, варити з овочами і грибами до повної готовності. Додати товчені з сіллю часник і зелену петрушку.

Капустяник грибовий

У бульйон (1 літр) зі звареними грибами покласти відварену перлову крупу, картоплю, свіжу капусту. Кип’ятити 10 хвилин. Натерті моркву і цибулю тушити 15 хвилин з олією і водою. Варити до готовності овочів. Посипати дрібною зелениною.

Дідові голубці

Відварити до напівготовності головку капусти в підсоленій воді. Розібрати її на листя і кожен загорнути конвертом, обваляти в сухарях і обсмажити на олії.

Коржі картопляні

Відварити 15 нечищених картоплин, розім’яти, додати 20 г дріжджів, трохи води, дати піднятися. Додати 1 склянку муки, сіль, перемішати і дати ще раз піднятися. Викладати ложкою на змазаний олією лист і випікати.

Тушкована картопля

Почищену картоплю нарізати кружальцями, покласти в глибоку сковороду, посолити і залити водою. Тушити під кришкою. Окремо підсмажити терту моркву, цибулю, помідори і перець. Овочі додати до картоплі, обережно перемішати і продовжувати тушити до готовності.

Лінива вечеря

Жменю кукурудзяної муки добре просмажити і насипати в кухоль гарячого молока. Можна з медом.

Скромна вечеря

Зварити картоплю разом з порізаним навпіл часником і тмином. Злити відвар і скропити картоплю олією.

Вареники з капустою і грибами

Гриби зварити і нарізати дрібними кубиками. Капусту посікти і обсмажити на олії, змішати з підсмаженою цибулею, грибами. Замісити тісто, тонко розкачати, виліпити коржики, на які покласти начинку, і защипнути краї. Відварити вареники в підсоленій воді.

Овочева запіканка

Лопатки і цвітну капусту відварити і кинути на друшляк. Помідори надрізати навхрест, опустити на З секунди в окріп, дрібно нарізати. Солодкий перець нарізати кубиками. Цибулину із зубком часнику нашинкувати і пасерувати в олії. Столову ложку муки підсмажити в олії, розвести водою ‘ до сметаноподібного стану, додщацибулкЗЮвочі скласти у вогнетривкий посуд, залити соусом і запікати в печі або духовці півгодини.

Риба в червоному

Рибу нарізати, посолити, обваляти в муці і обсмажити в олії. Скласти в чавунок і приготувати соус: моркву, петрушку, солоний огірок і цибулю настругати і спасерувати на олії. В кінці додати протерті помідори, лавровий лист, перець, можна трохи червоного вина. Залити соусом рибу і дати прокипіти на тихому вогні 7 хвилин.

Короп з цибулею

Рибу нарізати, посолити, посипати меленим перцем, обсмажити в муці на олії. Цибулю трохи присмажити на олії. Половину покласти в горщик, додати лавровий лист, зеленину, духмяний перець, оцет і цукор. На це викласти смажену рибу, посипати рештою смаженої цибулі, залити відваром, який приготувати з голови, кісток і плавників коропа, і тушити до готовності.

Медовуха

12 літрів меду переварити в поливаній каструлі. Влити ЗО літрів криничної води. Місяць-два переброджує. Потім перелити бажано в дубову бочечку в вистоювати в пивниці. Чим довше, тим краще. Медовуха має 12-13 градусів.

Григорій Поперека Тема: Торба мудрості

Золоті поради Андрія Ворона

Не переїдайте! Голодний звір хитріший і спритніший за ситу людину. З жменею фініків і квартою вина римські легіонери бігли в повній амуніції 20 кілометрів, врізалися у ворожі ряди і билися півдня б^з перепочинку… А від переситу і розпусти патриціїв римська імперія впала.

Найкраще, найздоровіше для людини житло - з глини. З того, що й сама зліплена. Найгірше - з бетону, в якому металева сітка.

Не треба далеко ходити за ліками. Природа нам підготувала їх у сусідстві. Верба - одна з перших рослин, вона після всесвітнього потопу першою зазеленіла на берегах. Не перелічити, від чого помічна верба: головний біль, невралгія, неврози, ревматизм, печінка, шлунок, подагра, застуда…

Столову ложку подрібненої верби залити 0,5 л окропу і варити на слабкому вогні хвилин п’ять. Настояти. Пити по столовій ложці тричі на день.

Свіжі листки прикладати до мозолів. Порошком з кори засипають рани і зупиняють кровотечі. З відвару кори або гілочок роблять ванни для ніг за варикозного розширення вен, при екземах, фурункульозі, пітливості, облисінні.

Кілька гілочок освяченої в церкві верби посадіть на обійсті, щоб дерева оберігали від злих сил. З її гілочок потім можна варити відвар для хворих тварин.)

Живіть там, де чисте повітря. Якщо це не вдається, бодай частіше бувайте там. |

Після вечері я ще півгодини прогулююся садом.

Коли їсте, не запивайте. Не пийте ні до, ні після їди.

Щоб не ходити з дитиною по лікарнях і аптеках, віддайте її в руки Природи. З малих літ навчіть ступати по землі босоніж. Це найсильніший гарт. Обгорі/іа дитина на сонці - це піде на користь, вкусила бджсіла чи мурашка - теж добре, пожалилася кропивою, покупалася в прохолодній воді, подряпалася колючкою, з’їла падалицю в саду - значить, загартувалася від недуг, стала міцнішою, сильнішою духом.

Коли ріжете овочі ножем, вони частково втрачають земну поживу Краще їх їсти і варити цілими. Цибуля вдвічі корисніша, якщо її роздушити руками або дерев’яною дощечкою.

Не обов’язково пити чай лише з пакетів. Для мене найкраща заварка - з молодих гілочок груші. Такий чай дуже пахучий і лікувальний. Виводить солі та зайву воду, знімає болі в запалених суглобах, додає чоловічої сили.

Кип’ятіть молоді грушеві пагони 10-15 хв.

Я лише раз у Сибіру був у лікарні, коли мені перебило ногу. Зате в аптеці не був ніколи. Лікуюся сам і лікую інших. Ліки ці дуже прості, дешеві і доступні. Наприклад, вода. Вона освіжить мозок, підсилить серце і розм’якшить нерви. Зауважте: не якась інша рідина, а чиста вода. І не менше літра щодня, а краще 2 літри. А кава, чай, солодкі напої, пиво підточують серце.

Ходити багато треба. При ходінні підошви труться і живлять цим мозок.

Не допустіть грип у ваш дім. Для цього треба лише нарізати дрібно часник і цибулю й покласти на полотенце в усі куточки хати. І обов’язково біля вхідних дверей. Поганий вірус не зайде до вашої оселі.

Якщо ви втомлені, слабі, хворобливі, просто дайте організмові відпочити. Нехай простішим стане харчування. Для цього слід їсти якусь одну страву щодня. Наступного дня - іншу. Хоча б тиждень-другий.

Якщо в домі немає ні ліків, ні грошей, а ви занедужали, нічого не бійтеся. Попросіть добру людину, а ще краще дитину, аби принесла вам гілочок верби. Подрібніть їх і заваріть чай. Цей золотавий напій пахнутиме літом і вашим дитинством. Він здолає застуду, зніме озноб, очистить тіло і заспокоїть душу. Це - природний аспірин та анальгін.

Не переробляйся. Після кількох днів важкої роботи - перепочинок.

Цибуля помічна від усіх хвороб. Дрібно нарізану цибулину залити пляшкою спирту. Настоювати 3 доби у темному місці, процідити і пити з водою по 15-20 крапель тричі на день до їди. Така настоянка стимулює роботу всіх органів.

Ліки з цибулі. Цибулину натерти на терці і залити півлітра гарячого молока. Настояти в теплому місці. Ввечері перед сном випити одну половину, а вранці натщесерце - другу половину.

Чоловік, що живе з двома жінками (має коханок), вмирає набагато раніше, ніж його жінки.

Якщо чоловік вживатиме щоденно хоча б третину склянки соку або пюре гарбуза, то довго відчуватиме себе сильним. На цей рахунок маю ще одну підказку -не носіть тісної і теплої спідньої білизни. Природа так побудувала чоловіка, що його приналежність виступає з тіла. Тож весь час повинна бути на холоді, на повітрі.

Наші батьки добре знали: для доброго здоров’я чоловікові слід вживати сало з цибулею, а в піст- кашу або квасолю з олією. І обов’язково - цибулю. І щодня. Цибуля дразнить язик і шлунок. А значить - і чоловіка.

Груша - плід для чоловіків. Але лікувальна груша тільки та, що пахне. До того ж вона понижує тиск. Не можна їсти гнилих груш.

Ми забуваємо, що ліки ростуть із землі. Наприклад, гречка. Вона нормалізує тиск, допомагає при цукровому діабеті. Гречки замінить хворому і картоплю, і хліб. Усім, хто хворіє на склероз, ревматизм, запалення суглобів, також треба включити гречку до свого меню. Гречка зміцнює судини і очищає очі.

Найкраще понижують тиск - селера, клюква, грейпфрут.

Найцінніші горіхи - недозрілі. Вони містять вітаміну в кілька десятків разів більше, ніж висушені. Тому не лінуйтеся недозрілі зернята почистити і залити медом, сиропом, горілкою. Це - ваша аптека.

Полуниця добре очищає всі нутрощі, освіжає тіло.

Вишня і черешня очищають кров.

Від малини прибуде кров, укріпляться нігті й волосся.

Персики слід їсти, коли нема апетиту.

Сухі абрикоси - диво для серця. Коли воно кволе, пийте з них 2-3 горнятка узвару щодня.

Яке диво - калина. Моя баба вважала її найкращими ліками і найсмачнішими ласощами. Любила пісню співати „Ой, не сама’м, не сама калинку ламала. Ламав її мій миленький, я лем пригинала…” Ось найпростіший і найкращий її рецепт із калини. Дві столові ложки подрібнених квіток, листя, гілочок, ягід залити двома склянками окропу, закутати і три години настоювати. Потім процідити. Пити по півсклянки 4 рази надень.

Допомагає навіть від раку. Крім усього, від цього калинового чаю в жінок довго залишатимуться дівочими груди.

Настій калини дають хворим, у яких фурункули, екзема, різні висипи на шкірі. Дівчатам добре змащувати соком ягід обличчя, витримувати 20 хвилин, а потім умитися холодною водою.

Часником, хріном, калинкою, лимоном убезпечите себе від усілякої зарази.

Диня найкорисніша кругла, з гладкою шкірою.

Диво-ягода - смородина. Чорна - для вітамінів, червона - для крові, біла - для нирок. Щодень споживаючи їх, за місяць можна для тіла стільки доброго набути, скільки за рік ніякими ліками не зробиш.

Без смородини важко вигодувати здорову і сильну дитину сильною просто неможливо. Це як природні дріжджі для її розвитку і росту. Кілька ложок смородини в день - і дитина матиме і апетит, і добрий сон, і гарний настрій. І рости буде на очах. Смородиною виводять з організму все отруйне, гниле, мертве. Смородина - ягода давніх мудреців.

Винограду треба наїстися на цілий рік уперед, споживаючи восени щодня по дві грона. Коли чавите з нього сік або вино, жменьку ягід треба кинути на землю, щоб набралися «солі землі».

Хочете довго залишатися молодим і довго жити? Раз на тиждень влаштовуйте собі горіхово-яблучний день. Зранку приготуйте 8 яблук і 8 горіхів. Приблизно кожні 2 години з’їдайте по одному яблуку і горіху. Щоб протягом дня шлунок був зайнятий.

Незнаючі кажуть, що огірок - це сама вода. Це не так. їжте щодня ціле літо огірки і помітите, як за сезон у вас побілішають зуби, зміцніють нігті, волосся стане блискучим. А шлунок буде працювати, як годинник.

Дуже важливо пити воду з джерела і криниці губами. А також, даруйте, справляти малу нужду на землю в полі чи в лісі. Так ваше тіло підживить земна електрика.

У кавуні цілющий білий шар між м’якиною і шкіркою. Цим можна будь-які каміння вигнати.

Калину тримаю над сволоком увесь час. Щоб кожного разу кинути кілька ягід до рота. Цілюща сила в ній від грудня до квітня.

Вирубуючи капосну ожину в саду, залишіть кущик. Прикладайте її листя до ран чи виразок. Якщо рана велика, давіть на неї з листя сік. Ліпших ліків від цього немає.

При температурі й лихоманці напийтеся гарячого чаю з сушеного листя і ягід ожини, закутайтеся, щоб пропотіти. Дихати стане легше, температура спаде. Полегшає на душі.

Ніщо не поможе так від зубного болю, запалення печінки, нирок, кишківника, як цвіт і ягоди бузини.

Діабетиків мучать інсуліном. Але ж раніше його не було - і жили люди. їжте багато капусти, як кролі.

При болях і запаленнях дуже помічний терен.

При безплідді поможуть огірки, шавель, троянда.

Зуби в мене міцні і здорові, бо повсякчас жую ялівець, смокчу сушену суницю.

Багато їм цибулі - сирої, вареної, смаженої. Цибуля старість відганяє.

Найпоживніше м’ясо - з курчати та індика.

На Далекому Сході ми ніколи не мали цинги, бо буряти навчили нас споживати настурцію, звіробій, подорожник і гілочки лимонника. З тих пір я завжди сію настурцію в дворі і готую з її листя салат молодості.

їжте більше гіркого, а солодкого краще не їсти взагалі. Можна трохи шоколаду, чорного.

Цілющі ласощі з айви. Розрізати плоди на половинки, видовбати серцевину, насипати туди цукру - по столовій ложці. Айву кладіть на деко догори надрізом і заливайте цукор червоним вином. Далі плоди треба тримати в духовці добру годину. Коли айва запечеться, то вино буде густим і зеленим. Ця страва добре очищує організм, зміцнює серце й судини, підтримує печінку і підшлункову залозу. І смачніша за шкідливі цукерки.

Виноград трохи подібний до жіночого молока. Може, тому так швидко ростуть діти, які їдять його вдосталь. Якщо виноград не доступний, можна виготовити виноградний квас. Цей напій не тільки дуже смачний, але й зцілює шлунок, печінку, підшлункову залозу, нирки, виводить зайві солі, нормалізує тиск.

Перекрутити на м’ясорубці листя винограду -півлітрову банку. Покласти його в трилітрову банку, залити перекип’яченою теплою (не холодною і не гарячою) водою, додати склянку цукру, розмішати, закрити кришкою і поставити у теплому місці. За добу кришка „вистрелить”. Тоді закрити банку пеленкою. Щодоби помішувати паличкою за годинниковою стрілкою, збагачуючи квас киснем (добре при цьому читати молитву). На четверту добу квас процідити, розлити у скляний посуд. Можна додати ізюм.

Якщо не знайдете листя винограду, то квас (затим самим рецептом) можна зробити з листя ожини, смородини, малини.

Квас із березового соку навчила нас робити ще прабабка. Косарі його брали з собою у спеку. Квас пили, як ліки, коли ломило в суглобах, при подагрі, каменях у нирках та сечовому міхурі, від екземи, лишаїв, фурункулів, цинги. Дуже помічний він після зими чи після хвороби, коли треба відновити сили, при загальній слабості та ангінах. Добре його пити тим, хто має висипи на шкірі чи лишаї.

Березовий квас я готую так. У посуд з березовим соком кладу просмажені окрайці житнього хліба. Через дві доби додаю кору дуба, можна й вишневі, малинові та смородинові гілочки. Буде гарний аромат і винний колір. Посуд закорковую, і за два тижні квас готовий. Пийте на здоров’я, бо це справді здоровий напій.

Погана їжа-картопля, особливо смажена. Українці їдять багато картоплі, хліба, мучного, сала - і живуть недовго.

Я зауважив, що найбільше довгожителів серед адвентистів. Вони майже не їдять м’яса і не п’ють спиртне. А головне - вірують.

Розсіл (сік квашеної капусти) - найдоступніші ліки від цукрового діабету, хвороб печінки, шлунка, підшлункової залози, нервової системи. Він підстьобне ці органи до роботи і оживить усе тіло.

Щодня я з’їдаю бодай ложку-дві квашеної капусти. І вам так раджу

Я не відмовляюся від яєць. Це - «золото в шкарлупі» (від домашніх курей). Яйця п’ю сирими.

Коли відчуєте, що організм швидко втомлюється, що вас усе дратує, робота, як кажуть, із рук валиться - це означає: треба вживати моркву двічі-тричі на день. Так відновите сили.

Якщо слабне і випадає волосся, це не просто так. Мабуть, хвора підшлункова залоза. А якщо нездорова ще й щитовидна залоза, то ви скоро облисієте. Почніть вживаючи якнайбільше кропу, насіння. Від цього підшлункова залоза запрацює добре. Саме волосся можна укріпити самшитом і зеленим плющем. Відварюйте гілочки й листя і споліскуйте голову, втираючи легенько в шкіру відвар вічнозелених кущів. А волосся добре мити домашнім яйцем. Для жирного волосся краще білок, а для сухого - жовток. І теж втирати у шкіру голови. Волосся буде густим, довгим і лискучим, як той плющ.

Жінкам раджу їсти повсякчас горіхи і печінку -зморшки не скоро з’являться.

Де я жив, там вивчав місцеві мови і навіть читав на них. Знаю шість мов. Рахую все в голові, запам’ятовую всі дати, де, що, коли і з ким було. Від цього пам’ять добра. Свою пам’ять муштрую, згадуючи вірші, молитви, казки і приповідки, які чув ще від своїх дідів.

Якщо болять суглоби і поперек. Дві столові ложки подрібнених гілочок верби та стільки ж бузку (чи кори з них) перемішуємо, додаємо одну столову ложку лаврового листя і заливаємо 0,5 л горілки. Настоюється три тижні. Тоді додаємо 50 г камфорного спирту і одну червону перчину. Цим натирати хворі місця.

Сплю на твердій постелі. Під голово маленька подушка, набита пахучим сіном - кмин, чебрець, материнка, м’ята, лаванда, товчена валеріана. Вкриваюся легкою солдатською ковдрою. Ніяких пухових перин. У пір’ї всіляка зараза заводиться.

Старечі хвороби очей лікуйте натертою морквою.

Дехто дивується, як я можу весь час їсти таку прісну, грубу і несмачну їжу. Та ні, мені смачно. Бо майже все, що їм, присмачую кислим молоком, помідоровим соком, медом, часником, гірким перцем (стручковим), чебрецем, базиліком, м’ятою, материнкою, коріандром, кропом, петрушкою. Повірте, з цим і печена картопля, і варені каштани, і кукурудзяний токан смакують як делікатес.

Якщо ви хропите, треба укріпляти м’язи горла -вранці і ввечері проказувати звук „й”, напружуючи горло, язик та шию.

Влітку кисле молоко наполовину розбавляю холодною водою. Чудово тамує спрагу.

З рідких страв я їм тільки супи з квасолі (ніяких бульйонів).

Не забувайте, що не вимитий після їжі рот - це все одно, що невимита ложка.

Гарячі страви готую лише на 1-2 рази. їжа має бути свіжою.

Добре, якщо салат, кріп, цибулю їсте щодня. Тоді ця їжа стане ліками. А ще треба частіше вживати пшоняну кашу. Тоді шлунок добре працюватиме, кислотність нормалізується, зникне запах із рота.

Не працюй понад силу. Я так чиню: при тяжкій роботі часто перепочиваю, годину дрімаю. Після полудня працюю впівсили. Таким способом можу зробити більше, ніж ті, хто жили рве.

Не їжте перестиглих плодів, підгнилих овочів, прогірклих і пліснявих горіхів.

Плоди дерев я смакую окремо від іншоїїжі.

Вранці здоровий чоловік має їсти багато, увечері -мало.

Гризіть моркву - будете легкі і моторні, як зайці. Якщо їїїсти з олією чи сметаною - користь подвійна. Шкірку лимона не викидайте - протирайте нею руки і лице.

Хто любить масне, слід більше їсти редьки. Редькою також укріпите печінку, нирки, судини, волосся.

Нехай мої поради харчування не обтяжують вас Хто обрав їх, нехай уважає за необхідність, потім це стане звичкою. А далі - благом.

Не так шкідливо пити, як пиячити. Серед моєї рідні не було п’яниць. А все завдяки сестрі моєї баби. Вона навчила жінок як із цим боротися. Сушила квіти хризантеми, сікла, дрібно товкла і настоювала на горілці, яку давала пити чоловікам. Після того вони або взагалі не пили, або пили дуже мало.

Щоб не було застуди, не мийтесь гарячою водою, споживайте щодня горіхи і часник, ходіть босоніж по насипаній на підлозі кукурудзі і багато спіть.

Десять ягід щодня червоної горобини - і зір поліпшиться. Можна просто висмоктувати з ягід сік. За місяць неодмінно відчуєте позитивний результат.

Жінки, які вживатимуть горобину, будуть стрункими і пружними, хоч би скільки разів не народжували. Придатні для цього відвари не тільки з ягід, а й з листочків та молодих гілочок. Для приготування відвару столову ложку сировини залити склянкою окропу, прокип’ятити і випити порцію впродовж дня за кілька разів.

Якщо змушені довго перебувати на холоді або в вологості, носіть при тілі мішечки з сушеною гвоздикою.

Добре в домі тримати зерно - додає сили тілові. А яблука допомагають диханню.

Заварюючи шипшиновий чай, не кидайте в 1 л води більше 7 плодів шипшини. Цього досить на день, більше піде на шкоду. Першого разу варіть довго, потім ці ж плоди запарюйте ще кілька разів.

Коли приходить сезон ягід, можете відмовляти собі в будь-якій їжі, тільки не в ягодах. Щодня з’їдайте бодай горнятко. Якщо зірки - це очі неба, то ягоди -очі землі. Немає серед них головний і не головних. Кожна наситить вас силою і здоров’ям - від черешні до кавуна.

Прив’язуйте мішечки з сухою сіллю до ран, наривів і набряків - сіль відтягне гній і погану кров.

Нікому не завадить очистити судини, шлунок, вивести з організму зайву воду, прогнати з нирок пісок і заспокоїти нервову систему. Для цього маємо чи не в кожному дворі скромні квітки грицики. Чайну ложку посічених листочків грициків залити склянкою окропу, настояти півгодини. Пити по 50 грамів тричі на день за півгодини до їди і четвертий раз - перед сном.

Ви станете легшими, стрункішими, сильнішими, добрішими.

Цибуля чистить і прояснює мозок, заспокоює і омолоджує. Візьміть собі за звичку з’їдати хоча б одну цибулину щодня.

Ліки із цибулі від глистів. Порізати одну цибулину, залити склянкою перекип’яченої охолодженої води, настояти 8 годин. Процідити, додати цукру або меду і половину ліків дати дитині випити вранці натщесерце, а другу - ввечері перед сном.

Багато часнику на ніч - погані сни.

На високий тиск. 1 столову ложку кукурудзяної муки залити звечора склянкою кип’яченої теплої води, розмішати. Вранці випити натщесерце. Увечері, перед сном, з’їсти 1 чайну ложку подрібненого насіння кропу, запиваючи водою. Так лікуватися три тижні.

Ліки від застуди. Столову ложку квітів липи та малини залити окропу, закутати у тепле, настояти годину. Пити по півсклянки протягом дня.

Якщо ви захворіли, то буряк допоможе іншим лікам оздоровити організм. Раджу звикнути до такого сніданку. Потертий буряк покладіть у казанок, налийте трошки олії і поставте на вогонь. Тушкуйте 15-20 хв. Між цим наріжте 3-4 цибулини, підсмажте на олії. Цибуля не втрачає своєї цінності при смаженні. Додайте 3 ложки томату, змішайте все це з буряком і потушкуйте ще 5-10 хв. Дуже смачно і корисно для здоров’я.

На туберкульоз. Столову ложку суміші - свинячий жир, коров’яче масло, мед, порошок какао та сік алое залити склянкою гарячого молока. Випивати вранці і ввечері.

При подагрі, камінцях у нирках і сечовому міхурі, при солях і важкості в ногах їжте багато кукурудзи, токану. Ось чому гуцули й верховинці такі стрункі й витривалі.

Втопи журу і гризоту в солоній воді

Запарте 2 жмені сінної полови і жменю солі, вилийте в корито чи ванну з теплою водою (не гарячою). Вкладіться зручно, заплющте очі і повільно рахуйте від 100 до 1. Потім згадайте щось приємне з дитинства чи юності. Уявіть подумки ті запахи, кольори, звуки. Уявіть своє серце, яке потужно жене кров по чистих прозорих судинах, гріючи і уздоровлюючи тіло.

Зосередьтеся на тому, що призвело вашу журу чи гризоту, і попросіть собі допомоги. І вона обов’язково прийде…

Позич енергії від бджоли

Добре, якщо маєте пасіку, або вона десь поблизу. Добре притулитися спиною до вулика і посидіти так годину-другу. Мине головний біль, вирівняється кров, підбадьориться дух. У літні ночі я часто сплю на вуликах, які присуваю один до одного. Такого сну досить 4-5 годин, - і ти свіжий, як дитина.

Щоб укріпити серце, мед вживають по соловій ложці тричі на день із кислим молоком, сиром, фруктами.

Від атеросклерозу: сік цибулі змішати з медом у співвідношенні 1:1, пити тричі на день по одній столовій ложці впродовж місяця.

Від високого тиску -100 г малини або малинового варення заварити у склянці перекип’яченої води, потім додати столову ложку меду. Споживати перед сном.

Біль у попереку знімають, змазавши шкіру підігрітим медом, а потім туго затягують довгим рушником. При ревматизмі під рушник кладуть клейонку.

Від безсоння ввечері перед сном випити ложку-дві меду з водою.

При виразці шлунка приймати по дві столові ложки меду натщесерце, краще пізно вночі. І так - місяць щодоби.

Місця опіків змазують свіжим медом.

Від вугрів - змішати 2 столові ложки меду і 50 мл теплого відвару ромашки. Нанести на шкіру і через 15 хв. змити прохолодною водою. Змазують один раз на тиждень. Для виведення мозолів і бородавок додають ще й сік цибулі.

Медом можна вберегти від псування будь-які продукти. Заливайте ним ягоди, горіхи, часник. Навіть масло можна тримати в медові, і навіть рибу, м’ясо.

Яблуко - райський плід

Добрий старий мій друг - яблуко. Воно очищає масну кров і помагає роботі слабого шлунка. Яблуко має повну силу до нового року, а далі воно просто як їжа.

Люди, які споживають хоча б одне яблуко на день, лікарів не знають і живуть на 10 років довше.

Якщо у вас високий тиск, з’їдайте впродовж місяця щодня бодай 4-5 яблук і ваш тиск нормалізується без ліків.

Терті яблука допоможуть у розладі шлунка, проносах.

Особливо яблука необхідні людям, що зайняті розумовою працею, хворим на атеросклероз, печінку, нирки, ревматизм, подагру. Якщо вам важко з’їдати кілька яблук, давіть із них сік.

Щоб схуднути, варто один день на тиждень з’їдати тільки 2 кг яблук. Можна очищених.

Від застуди і кашлю варіть і пийте чаї з гілочок, листя і квіток яблуні.

Якщо на ніч з’їсти соковите яблуко, то спокійний сон вам забезпечений. І зуби будуть здорові й білі.

Знаходьте час для мовчання

Робіть добро незнайомим людям. Я пригадую обірваного, голодного полоненого солдата, який мені простяг яблуко вісімдесят років тому. І молюся за нього.

Плекайте в собі внутрішнє чуття радості і зачарування життям.

Знаходьте час для мовчання, для успокоения, для душевної бесіди з собою.

Що добре, а що погано - нехай підказує вам серце, а не людський поговір.

Не переймайтесь тим, хто що думає і каже про вас. Будьте самі собі суддею в чистоті і гідності.

Не гнівайтесь на людей. Не судіть їх. Кожен прощений вами додасть вам любові до самого себе.

Якщо ваше серце сповнене любові, у ньому немає місця страху.

Не змагайтесь ні в чому ні з ким. Кожному своє. Бідний не той, у кого мало, а той, кому мало.

Ніколи не бийте дітей і не кричіть на них. Інакше з них виростуть раби.

Молодим чоловікам я радив би одружуватися пізніше. І якомога пізніше спізнаватися з жінками. Від цього нічого не втратите. А силу чоловічу і радість від жінки збережете надовго.

Не сподівайся на політиків, провідників і начальників. їх потуги не пов’язані цілісністю життя окремої людини. Сподівайся тільки на себе, спираючись на Господа

Не лакомся на чуже добро, чужу жінку і чужу горілку. Лише шкоду це принесе.

Не сперечайтесь. У кожного своя правда і своя кривда.

Не повчай людей, як їм жити, що робити. Я ніколи не повчаю, лише раджу, коли просять ради.

Не май себе за найрозумнішого і найпоряднішого, кращого за інших.

Не приймайте того, що вам не зрозуміло. Не шукайте нових філософій. Пам’ятайте: світ впорядкований раз і назавжди розумним і милосердним Творцем. Від цього життя кожного з нас має сенс і мету.

Не вір почуттям, вір розуму

Чим старішими стають люди, котрі живуть духовним життям, тим яснішає їх розум і свідомість. Невігласи з роками тупіють ще більше.

Не бійся незнання, бійся облудного знання. Від нього все зло світу.

Не довіряй своїм почуттям, вони брешуть. Ні батько, ні мати, ні рідні, ні близькі не зроблять для тебе стільки доброго, як твій розум, що обрав вірний шлях.

Коли що-небудь тебе засмучує і мучить, згадай, як раніше тебе засмучувало дещо таке, про що ти зараз згадуєш спокійно і байдуже.

Не кажи неправду або напівправду, бо це - ціла брехня. А від цього неспокій у крові.

Ніяке горе не є настільки великим, як страх перед ним.

Якщо будеш докладати свій розум до всього того, що стається з тобою, то ніщо в світі не буде служити тобі перепоною чи гнітом на тому шляху, який тобі призначений. Ти ніколи не будеш нарікати на свою долю, ані на людей. Не станеш їх засуджувати чи пристосовуватися до них. Не вважай, що це пусте. Хіба мало для тебе прожити все своє життя розумно, спокійно і радісно?!

Не сперечайся, не нав’язуй свою думку. Нехай це роблять дурні.

Нужда і нещасні випадки - найкращі твої вчителі.

Григорій Поперека Тема: Торба мудрості

Камінь терпіння

(спогад Андрія Ворона)

Якщо камінь упаде на чоловіка -біда чоловіку.

Якщо чоловік упаде на камінь -біда чоловіку.

Якщо об камінь спіткнеться чоловік - біда чоловіку.

Якщо на серці в чоловіка камінь біда чоловіку.

Найцінніше, що залишили мені по собі дід і няньо, це - камінь.

Дідова мати дівчинкою-сиротою служила у фоштера. Фоштер мав жону, але полюбив служницю. У неї від нього народився копилець, мій дідо. Фоштер, помираючи, виділив йому дараб землі над селом, під самою хащею. Це місце й нині називають Копильців Горб. Тут гучав лише ожинник і дика папороть. І не було води. Навіть вівці не хотіли тут пасти.

Дідо сплів з верби кучу, обваляв її глиною і почав копати криницю під старою дичкою. Челядь сміялася, бо з-під залізного лома сахтіли іскри. А куснями глини можна було голову розвалити. Але дідо копав і копав. Увечері клав голову на твердий поріг, щоб довго не спати. Лише на недільну службу відходив від криниці.

За три тижні яма була йому до бороди. А на двох метрах уперся в тверду брилу. Місяць він обкопував той камінь, завеликий як добрий віз. Палив у ямі огень і заливав водою, та камінь не коловся. Люди радили: лишися, хлопче, копай у іншому місці. Але дідо затявся. Він обв’язував плиту мотузяччям і устеляв стіни дошками, тесав дубове коромисло. Усе село ходило позирати, та жоден ґазда не брався помогти в такій дурній роботі. Тут водою ніколи й не пахло, тут папороть серед літа горіла на сонці. Але дідо найняв шість волів і таки витяг камінь на поверхню. Ледве доліз до хижки і заснув на порозі. Бо вже відвик спати на постелі.

Спав, казали, цілий день і цілу ніч, а коли на зорях пішов до каменя, то постоли намокли в траві. Яма була повна водою, і вода текла долі берегом. Коли ковтнув з пригорщі, око закололо від студеної свіжості. І наче ситим став. Вівці мачалися в тому болоті - і вовна яскріла на сонці, як ризи. Потягся той потік до села, коло дворів його перегачували і жони полоскали в ньому сорочки й верети. А діда, дітвака, стали честувати, як ґазду, і в церкві дали йому лавицю на крил осі. Прийде час, і він змурує нову церкву.

А камінь лишився лежати біля криниці. Грубий, сірий, з черленими і зеленими платами. За дощем в його щербинах збиралася вода - і птиці пили й купалися. А сніг на ньому не держався ніколи. На нагрітій сонцем брилі можна було побачити ящірку чи й гада - і баба нас, дітей, пужала каменем. Та де ми боялися. А шкода. Мій двоюрідний брат виліз на вершечок дички і впав. Чисто на той камінь. Покришився і в три дні помер. У родині казали, що треба недобрий камінь зрушити в ярка. Але дідо не дав. Зціпив зуби й не дав.

Камінь лежав біля дороги, що вела в хащу. І раз уночі вчинився гриміт і крик. Ми вибігли надвір. А то перевернувся циганський віз, повний краденого дерева. Наскочив у потемку колесом на камінь. Дідо вхопився за вили, няньо - за сокиру. Цигани наскоро відтяли хами і втекли з кіньми, покинувши віз. Пригадую, як дідо по тому гладив здертий мох на камені. Як рубець на людському тілі гладив. Відтоді вночі він стелив собі на камені солому і сторожив дорогу в ліс. Графський фоштер йому за це платив.

А коли жид прийшов до нього, щоб дав йому камінь для млина, вигнав його з двору. Хоч той теличку давав. Жид розсердився: «Не даєш, ачей держиш собі на гріб?» Як у воду позирав. Одної літньої неділі дідо сидів коло каменя, грів кості, поглядав на село. Так його баба й застала, з очима розплющеними, але вже студеного.

А по якомусь часі привезлися на бричці двоє панів. Казали, що з Будапешта. Ходили довкола плити, цоркали клепачиком, крутили очима. Що то за камінь, що ніколи не буває студеним. Просили няня, щоб дав їм відколоти з нього дарабчик. Няньо сміявся - коліть, якщо вдасться. Довбали, мучилися півдня, а й скалки не відкололи. Тільки мох порушили. Та й повезлися, не відклонившись.

Коли в Першу світову набирали на фронт, хлопці втікали в хащу. Я теж утік. Трьох піймали. Привели до нашого каменя і застрелили. Черева їм розпороли багнегами і запхали в них черевики. А няня мого верли на брилу і сікли дротяними ціпками.

Дощі змили кров, а люди поряд вимурували хрест.

За чехів камінь хотіли потягнути до Ужгорода -на пам’ятник. Але няньо вийшов з пушкою і стрілив у небо. Бирів махнув рукою: “Держи собі, держи -пам’ятник дурневі”.

В другу війну мадяри тут поклали кулемет, та коли почала стріляти артилерія, вони втекли. Лише масна пляма на плиті лишилася.

Коли руські заходили, сільська челядь вийшла до каменя їх зустрічати. Нянько мій теж прибрався, ікону зняв зі стіни, срібну годинку прикапчав до вуйоша. Зійшли з лісу солдати, обідрані, небриті, нетверезі. Один нараз до нянька підступив: «Дед, тваю мать, ану давай часікі». Зірвав годинку, а няня друлив. Той упав і образ об камінь розбив.

А потім тут кіно знімали. Про партизанів. Фільмували як з-поза нашого каменя бородатий чоловік кидає гранату в німецьку машину. Після артистів лишилися порожні корчаги од вина і напис на камені «Смерть фашистам!» Я довго здирав фарбу дротяною щіткою. А діти з ліщиновими палицями бігали городами і кричали «Ура!»

В шістдесятих хрест повалили. Я б не дав, але тоді я був на Магадані. А на камені поклали бетонного оленя і написали, що тут починається лісництво. Лінувалися таблицю закопати. З часом діти обламали оленю роги, голову, а так і самого скинули в ярка. Фарба злущилася, і камінь став як був.

Не то тепер село, що було сто літ тому. На Копильцьовому Горбі, довкола дідової хижі, простерлася ціла вулиця. З його криниці трубами провели воду в школу, в дитсадок, до сільради. А камінь лежить собі. Лежить, як сто років тому. Обмитий дощами і нагрітий сонцем.

Я люблю сидіти на ньому, як любили дідо й няньо. І часто думаю собі: що їх так приліпило до цієї брили? І що мене прив’язує? І вікова пелена часу розсувається. 1 приходить розуміння.

Дідо міг не викопати криницю і не пустити тут свій корінь. Але він копав, і камінь йому не завадив. Камінь відкрив йому силу й терпіння. Дідо робив це не тому, що було легко. Він це робив тому, що було тяжко. Простий копилець, один, як перст, у світі, зрозумів: доки він може терпіти, доти він твердий і непорушний, як камінь. І коли пив з криниці воду, позирав на плиту. І очі його тепліли. А руки тверділи. Бо в тяжку годину він сам ставав тим каменем. І ніякі громи і блискавки долі не могли зрушити його й розколоти.

Це й няньо розумів. І мені, на щастя, відкрилася та наука.

Полюби свою долю. Відкрийся їй і терпляче прийми її такою, якою вона є. І вона прийме тебе таким, яким ти є.

Десятиліттями я живу в одному місці. Роблю одну роботу. Веду бесіди з одними людьми. Сідаю за той же стіл у той же час і їм майже однакову їжу. Лягаю в один час в одну постіль… Минають літа, але ніщо не міняється - ні довкілля, ні сам я. Бо не міняється моя душа. І це добре.

Дивлюся на образи діда, батька, на своїх онуків і правнуків - і здається, що я на цьому світі був завжди. І буду вічно. Як цей камінь. Камінь терпіння.

Григорій Поперека Тема: Торба мудрості

Молитви Андрія Ворона

Ранкова

(Отче наш…) Господи Icy се Христе, дав Ти мені добру нічку, дай мені і добру днинку. Укріпи мій дух і моє тіло, оберігай мене від усіляких бід, напастей, хвороб і спокус житейський.

Дай мені здоров’я душевне й тілесне, дай спокій моїй душі, доброту, чистоту, простоту, лагідність і гідність, поміркованість і скромність мого життя. І радість від життя - найвищого Твого дару. Втіху і задоволення від роботи, яку виконую.

Тобі одному вірю і служу, кланяюся Тобі і сподіваюся, що й надалі не залишиш мене у важку годину, як і досі не полишав мене своєю увагою і милістю.

За Тобою я як за стіною - спокійний, сильний, добрий, мудрий, тверезомислячий, працьовитий і працездатний, і втихомирений у час відпочинку.

Від Тебе в моїй душі вогонь любові, миру й доброти.

Господи, дай мені силу перебути втому дня і не образити душі ближнього свого. Керуй моєю волею й думками моїми. Пошли через Духа святого моїй душі багато світла, спокою, миру і радості. Дай мені з щирим спокоєм і мудрістю зустріти все, що я нині побачу, взнаю, почую і відчую. Нехай це піде мені на пізнання найвищої Твоєї істини, Господи. Амінь.

Вечірня

(Отченаш…) Господи Ісусе Христе Сине Божий. Уклінно дякую тобі за ще один день, котрий Ти мені подарував. За те, що укріпляв мене і оберігав від усього лихого. Прости мені вільні і невільні гріхи, якими за день засмутив Тебе через свою слабість, нерозумність і недосконалість.

Залишаюся за Тобою, як за стіною, і вручаю в Твої руки мою душу.

Хрест під себе стелю, хрестом вкриваюся, хрестом кланяюся і все зле від себе відганяю.

Господи, прости мене грішного і благослови. Амінь.

У важку хвилину

Господи Ісусе Христе Сине Божий, помилуй мене грішного.

Ангелу-хранителю

Милий мій Ангеле-хранителю. Уклінно дякую тобі за те, що був зі мною дотепер. І прошу тебе надалі бути при мені. Оберігай мене і мою родину від усіляких бід і напастей. Навчи мене гармонії душі й тіла. Будь посередником між мною і Богом. Коли Господь Бог сподобиться покликати мене на суд праведний, поможи прийти достойно і як належить. Амінь.

Радься з Ангелом-хранителем

Частіше згадуй його і радься з ним. Запитуй його, що бентежить тебе. І відповідь прийде обов’язково -в несподіваній думці, в розмові, через незнайому людину, книгу, газету, інше.

Не май одразу по кілька великих бажань. Водночас долають лише одну вершину.

Не метушися. Будь зібраним і завжди пам’ятай, чого хочеш. Тоді навчишся вибирати головне з-поміж дрібного.

Не бійся обставин, надто тих, які від тебе не залежать. Часто Ангел-хранитель рятує нас від великого нещастя, залишивши декілька дрібних неприємностей. Для науки і терпіння.

Не йди проти течії. Не витрачай марно сили, коли відчуєш, що все проти тебе. Це не твій час. Краще перечекати. Хто йде проти обставин, робиться рабом їх. А хто скоряється їм, стає їх паном.

Від помилки і лиха тебе завжди попередить щось або хтось. Тільки умій це розпізнати і не бери на сміх.

Тримай рот на замку. Не похваляйся успіхами. Ніколи і нікому не говори про серйозні плани голосно. Для цього в тебе один слухач і порадник - Ангел-Хранитель.

Не жени коней. Іди по життю розмірено, спокійно. І туди, куди тобі належить прийти, прийдеш вчасно.

Не читай руйнівних книг, не дивися такі фільми. Хоч їх і видають за модні. Крім сум’яття душі і розуму, нічого вони не несуть. Надто дітям.

Григорій Поперека Тема: Торба мудрості

Тут мій скарб, тут моє серце

Будь прив’язаний до тої землі, де прийшов на світ. Де вродився, там знадобився. Бадилина там найліпше росте, де впала насінина. Так і людина. Небесам було завгодно, щоб на цьому місці і в цей час з одної насінини батькової ти народився. Тому ти не сирота і не нікчема на цьому світі, а - обраний. Бог дав нам через свого Сина усе.

Не забував, що в тобі росте велике дерево роду. Хребет духу твого. Проникай внутрішній зором у його коріння і піднімайся з живими соками вгору і вгору…Поминай померлих і загиблих родичів і близьких, просячи для них блаженного спокою і прощення гріхів, яких вони допустилися на цьому світі. І вони допоможуть тобі звідти.

Добре, якщо маєш дяку і маєш за що мандрувати. А якщо не виходить - нічого не втратиш. Усі світи можна в собі побачити, усі знання можна відкрити в собі. Схимник у темній печері пізнає мудрість світу. Заглядай у себе - як до криниці. З уважним спокоєм і чистими думками. І втамуєш душевну спрагу.

Добре, якщо там, де живеш, є простір. І око не чіпляється за огорожі, хліви та інше. Огорожею мають бути дерева, кущі або поперечні жердини. Вона має дихати, не замикати тебе. Такі оселі вибирали наші предки. Якщо цього немає, частіше виходь на околиці, в просторову природу. Щоб око і душа відпочивали.

Про таких, як я, колись’казали «світовий чоловік», Багато земель я сходив, на п’яти морях бував, жив у теплих у холодних краях1, але милішого за Закарпаття не бачив. Недарма його назвали Срібним. Срібло -метал чистоти, здоров’я і мудрості.Тому й оселився я тут на старості. Тут мій скарб - сад, маленька винниця, криниця, майстерня і шафа з книгами. І тут моє серце.

Будь при молоді - і сам молодшим будеш. Не засуджуй їх, а розумій. Не повчай, а навчай, коли маєш чому. Бо нерідко молоді і розумніші, і чесніші, і добріші за нас. Лише з душею слабшою. її треба кріпити. Якби моя воля, я б до урядницгва пускав тільки молодих. З ними і старим жилося б легше.

Відкрий серце Духові

Не проси мале. Проси велике. І матимеш понад мале.

Не хитруй з усього мати користь, а опікуйся, щоб самому бути корисним. Лоза, що не родить, скоро всихає.

Не будь зубоскалом і пересмішником, але будь веселим. Бог любить радісних вірників.

Зусилля тіла мають бути продуктивними. Тоді природа дасть тобі силу. Завзяті спортсмени звично силу розгублюють, бо зусилля тіла їх марні, енергія пуста. А люди, що працюють у полі, в лісі, на будові, здебільшого міцні до старості.

Почату справу завжди звершуй, хоч і не буде з того очікуваної подяки. Хто має волю, той має долю.

На все май свою точку зору. На все відповідай «так» або «ні».

Завжди йди вперед. Пам’ятай, що ти повсякчас у дорозі.

У всьому новому, навіть у біді, шукай щось корисне і повчальне для себе. І знайдеш. Бо й сам оновлюєшся кожні 7-8 років, як тілом, так і духом. Тому не стримуй себе, якщо доля посилає нову справу, нову дорогу.

Відкрий серце Духові - і він допоможе в немочах, підкаже як молитися, як чинити, як вийти з біди, перемогти обставини. Бо як мовить святий Павло: «Коли за нас Бог, то хто проти нас». А Бог завжди з нами, за тих, хто відкрився і довірився йому.

(Андрій Ворон)

Григорій Поперека Тема: Торба мудрості

Многії літа, благії літа

«Десятиліттями я живу в одному місці. Роблю одну роботу. Веду бесіди з одними людьми. Сідаю за той же стіл у той же час і їм майже однакову їжу. Лягаю в один час в одне ліжко…Минають літа, але ніщо не міняється — ні довкілля, ні я. Бо не міняється моя душа. І це добре. Дивлюся на образи діда, батька, на своїх онуків і правнуків - і здається, що я на цьому світі був завжди. І буду вічно…»

(Андрій Ворон)

Світ тісний, і не тільки в просторі, але й у часі. Років двадцять тому я, молодий журналіст, піддавшись дачній лихоманці, почав і собі мордувати клапоть ожинника на Поповій горі під Мукачевом. Коли прийшов час робити прищепи, мене виручив знайомий комсорг Толя. Привів у поміч свого діда Андрія, якому було за вісімдесят. Але я не встигав за ним, коли ми шукали по узліссях саджанці-дички і ріпарі.

Ще більше мене вражала його вдача. Незбагненний глибинний спокій струменів з його уважно-дитинних очей. Говорив він мало, коротко, але в розкішній сивій бороді завжди ховалася лагідна усмішка. Якось у спекотний полудень він підняв голову і сказав: «Гроза буде». «Звідки ви знаєте?» - здивувався я. «З Латориці рибою тягне». Я нічого не відчував, ще б пак - до Латориці було щонайменше 3 кілометри. А за годину Мукачево накрила обвальна травнева гроза.

Вечорами, втомлені роботою і спекою, ми сиділи під старим горіхом і старий розповідав мені дивовижні речі про уссурійські ліси, про калмицькі степи, ріку Печору і гори Алтаю, про буйні і паркі заплави Колхіди. Де він тільки не бував…

З його скупих слів і коментарів Толі було очевидно, що доля круто потріпала діда. Навчався в гімназії, семінарії. Двічі сидів. Один раз за те, що побив мадярського жандарма, котрий чіплявся до його дівчини. Вдруге посадили комуністи за куркульство. Поневірявся світом, чому тільки не навчився. Навіть закінчив лісівничий технікум у Росії. Згодом повернувся на Закарпаття, поселився в родичів у старій хижі. Жив із саду-городу, майстрував по селах.

Мені Андрій Ворон зізнався тоді, що теж пописує дещо. Опусів своїх не показав, але декілька разів навідувався в редакцію, приносячи гостинці -горобинову настоянку, сушениці, пляшечку олії з горіха. Пригадалося, як прибиральниця запитала його: «У вас таке свіже лице. Скільки вам років?» «Ворон -птах давній», - віджартувався старий.

Потім Толя одружився на Львівщині і забрав його туди з собою. Більше про них я нічого не чув.

…I ось недавно на мукачівському ринку зустрічаю лисуватого комерсанта, в якому впізнаю Толю. Обійми, чарка, спогади. І серед іншого я дізнаюся, що торік (на 104 році життя !) помер дід Андрій. Укріпляв після паводку погріб і його привалило землею. Залишилася після нього валіза списаних зшитків. «Я привезу їх тобі. Ти чоловік книжний. Може знайдеш щось цікаве», - пообіцяв Толя.

Так і було. Через два тижні я занурився в химерне мереживо хімічного олівця. Записи спостережень за природою, враження від побаченого і почутого, приповідки, молитви, нехитрі віршики і найцінніше-маленькі секрети-поради, що витворюють цілісний кодекс усвідомленого довгожительства.

Перші публікації про це в пресі мали значний і тривалий резонанс. Багато людей зізнавалося, що прочитане надзвичайно зацікавило їх і спонукало замислитись над своїм життям. Усі були одностайні в одному: записи Андрія Ворона хочуть прочитати в найповнішому обсязі, а ще краще - в окремій книжці. А Товариство лікарів-натуропатів з Будапешта планує перекласти її на угорську.

Я ретельно визбирав із тих зошитів усі мудрі крихти, відредагував і систематизував їх. І ось подаю на корисний пожиток читачів. З першого погляду в око може впасти безсистемність викладу і повторюваність. На це ми пішли свідомо, зберігаючи тональність першоджерела і акцентуючу важливість для автора деяких постулатів. В розрізнених за часом записах він не втомлювався повторювати в різних варіантах одні й ті ж поради - передовсім про спосіб харчування, фізіологію і духовні засади життя. Кожен з тих рядків нам видався цінним і пророчим.

(Мирослав Дочинець)

Живи в поті чола

Прислухайся до того, що нам заповідано: «В поті чола будеш їсти хліб свій». Це не покара, це вимога, припис. Щоденний хліб (їжу) треба заслужити. Кожного дня вчинити якесь зусилля - до поту. Чи то робота, чи швидка хода, біг. З потом вийде недобра сіль і недобрі нерви. Ви помітили, коли ми хворі чи дуже схвильовані, нас обливає потом. Важку роботу немічні можуть замінити постуванням. Та ж поміч.

Навчися бачити довкола все живе і радіти йому -бадилині, дереву, птиці, тварині, землі, небу. Вдивляйся в них добрими очима і з уважним серцем - і відкриються тобі такі знання, які не знайдеш у книгах. І побачиш у них себе - упокореного і оновленого.

Візьми за звичай бодай декілька хвилин всякої пори постояти босоніж на землі. Давай тілу землю, поки вона сама не покликала його.

Шукай нагоди побути біля води. Вона зніме втому, промиє думку. З водою треба говорити, бо й вона говорить до тебе. Щоранку добре облитися водою. Спочатку гарячою - розігріти приспану кров. Потім холодною - закалити жили і нерви, розбудити серце. При цьому проси: «Змий з мене все гріховне, хворобливе, помисливе і лукаве. Дай мені силу, здоров’я і спокій».

Я рідко вдаюся до мила (шампунів ніяких), зате не відмовляю собі в парильні. Зліпив собі з глини велику піч. Палю гілки, листя, живицю. Коли це вигорить, влізаю у черінь, лягаю на дерев’яну решітку. Парячись, обтираюсь кукурудзяною крупою і віхтями сіна. Гарно розм’якшує кості, чистить шкіру і вимиває нечисту сіль.

Пий чисту воду, де тільки не повернешся, не чекаючи спраги. То перші ліки. Куди мене доля не вела, я найперше шукав криницю, джерело. Не пий солодкої і солоної (мінеральної) вод із пляшок. Перша роз’їсть печінку, друга замурує судини.

Солі цурайся. Є три найбільші білі шкоди для чоловіка: сіль, цукор і білий хліб. Ще й четверта є -горілка, якщо вона візьме гору над ним. Це не твоя їжа і не твоє питво. У земних плодах і зеленині досить солі і солоду. А мед уживай радо. Натщесерце з водою. І побачиш, що голова твоя буде світлою, а тіло легким.

Найпоживніші овочі ті, що запалені сонцем

Отже, сіль не вживати. Але добре тримати її там, де живеш і спиш. Усе життя під моїм ліжком, де узголів’я, лежить торбинка солі. Добре дихається і гарні сни. Цього навчив мене німецький доктор у таборі.

Щодень на твоєму столі місце овочам. Найпоживніші ті, що найбільше запалені, напоєні сонцем. Перший - буряк, немає на землі ліпшої їжі. Затим - квасоля, гарбуз, ягоди, морква, томати, перець, шпинат, салат, яблука, виноград, сливи…

М’ясо, якщо кортить, їсти можеш. Але рідко. Не лакомся на свинину, не одного вона дочасу понесла на той світ. А тоненька скибка сала піде на хосен. Але не копти його. Нащо смолу споживати…

Погана їжа - ковбаса, смажена картопля, печиво, солодощі, консерви, маринади. Моя їжа - це крупи, квасоля, зеленина. Суди за звірами. Хижак наївся м’яса - ледве суне, лінивий. А кінь з вівса день воза тягне. Сарничка з трави аж літає.

Якщо на столі риба - ти пан. Риба очищає і молодить, як і вода, звідки вона прийшла. Знак риби носив Ісус. Риба, сухий житній хліб, овочі - найкраща тобі гостина.

Усе, що росте в твоєму саду, - тобі на здоров’я й поживу. Кожне зело, яке плекала твоя рука, вдвічі поживніше, ніж куплене. Я радію їм, як дітям. І вони це чують. Рослинка вгадує, що нам бракує

Кожен овоч в міру стиглості вкидай у пивниці в посуд з водою, нехай там киснуть і наброджують молодильну силу. А зрілі плоди-падалиці та ягоди суши на горищі, а потім вари з них узвари. Взимі це врятує тебе від слабості і простуди. Чоловікові після 50-ти узвар із груші-дички пити якнайчастіше.

їсти краще жменьками, але часто. Щоб менше їсти, п’ю багато води і узварів, їм грубу і сиру городину. З вечора четверга до вечора п’ятниці нічого не їм, лише п’ю воду.

Пости - найбільша благодать. Ніщо не кріпить і не молодить мене так, як постування. Кістки стають легкими, як у птиці. А серце веселе, як у хлопця. З кожним великим постом я молодшаю на кілька літ.

Але не їсти м’яса - ще не піст. Не «їсти» свого ближнього - ось перший крок до посту. Піст - це не традиція, не біблійний припис, не жертва Богу. Це вияв любові до Бога. Якщо вона більша за любов до смачних страв, питва і розваг…

Не роби з людей собі ні ворогів, ні друзів

Сонце сходить і заходить - для тебе. Робота спориться після сходу сонця. Звикни до цього і буде міцним тіло і здоровим дух. А мозок найліпше відпочиває і яснішає у вечірньому сні. Так чинять монахи і вояки. І мають силу служити.

Добре серед дня подрімати півгодини горілиць, щоб кров освіжила голову і лице. Але краще не після їди, бо тоді кров густа і жир ліпиться до судин. Чоловік дочасно старіє, гасне пам’ять.

Менше посижкуй, але спи вдосталь. Літній чоловік, котрий не при роботі, має ходити щодня по 2-3 години без огляду на погоду.

Намагайся більше бути просто неба. Привчи себе жити в прохолодному помешканні. Досить, щоб ноги і руки були в теплі, зате голова - в свіжості. Тіло марніє і старіє від тепла. В Уссурійських лісах я знав старезного китайця, що завжди ходив у ватяному одязі, зате в хижі майже ніколи не топив.

Здоровому і поважному в літах (коли не піст!) не зашкодить краплина вина чи ковток чистої горілки. Але не більше, ніж на палець-два в келишку. Так, щоб лише рот сполоснути. Краще настоянку на хріні, часникові, павутинні, на глоді, калгані. А не питимеш - нічого не втратиш. Багато питимеш - утратиш усе. Будь завжди в такому стані, щоб Богу не було мерзко навідатися до тебе.

Кволе, мерзлякувате тіло кріпи травами. Жменьку трав, ягід, листя, гілок смородини, малини, суниці запарюй джерельним окропом і пий цілий день. Зимою від цього великий хосен.

Не забувайте про горіхи. Горіх схожий на мозок наш. У ньому сила для мозку. І сила чоловіча. Добре щодня вживати горіхової олійки чайну ложечку.

Якщо маєш добру жінку, радій. Це дарунок небес. Не сходься з багатьма - і для тіла мерзота, і для душі виснаження. Чари жіночі скороминущі, а туман в очах довго стоїть. Якщо немає жінки, не переймайся. Це другий дарунок долі. Так більше наблизишся до небес. Бо мало яка жінка настановлює чоловіка на благодатне.

Через поле смиренне прийдеш до тихої води

Дослухайся свого серця і тобі відкриється, для чого тебе «покликано», в чому міра твого призначення. Може ти прислужишся одній людині, може - світові, а може - Богу.

До людей будь рівно добрий і уважний. Кожен з них, навіть найпустіший, чогось навчить. Не роби з людей собі ні ворогів, ні друзів. І тоді не матимеш з ними клопоту.

Виховуй волю розуму і спокій душі. Це - щастя.

Те, що тобі належне, само дасться. Лише навчися смиренно чекати. Те, що тобі не належить мати, і чекати не слід. Нехай душа буде легкою.

Не вір у забобони, звіздарство, не вдавайся до ворожби. Тримай душу і серце в чистоті.

Коли прикро на душі, треба багато ходити. Краще полем, лісом, над водою. Вода понесе твою журу. Але пам’ятай: найкращий лік для тіла і душі - піст, молитва і робота для рук.

Розпочинай і звершуй день з подяки. А перед відходом до сну довірливо вручай Господу свою душу до нового дня.

Приймай радощі і знегоди з подякою. Все це милість Божа. Навіть випробовування. Бог ніколи не посилає більше, ніж ми можемо знести. Що більші випробовування, то більше від тебе хочуть. Через поле смирення прийдеш до тихої води. Благодать буде найвищою тобі заслугою.

У тиху годину сідай у самоті і споглядай світ природи, намагаючись розчинитися в ньому. І серце наллється спокоєм.

Кожна ранкова зоря для мене є ніби новим життям. Прагну, щоб кожен день залишив по собі любовно зроблене діло, набуте знання, якесь добре зусилля над собою. Так за роки, десятиліття я перекраяв себе заново, зародив у собі нову людину. Хоча замолоду не було гріха, який би мене не обтяжував.

Нині я раджу тим, хто курить, п’є, гуляє, лихословить, вдається до грошових ігор, - не впадайте у відчай. Досить викорінити один порок, а інші десять зникнуть. Лише прислухайтесь до своєї душі. Усі добрі закони записані там.

Пити чи не пити?

Слов’яни взагалі слабі і потяжливі до пиття, хоча воно прийшло до нас на тисячу років пізніше, ніж до азійських і південних народів.

Пити спиртне в малій мірі можна, але користі з цього ніякої. А втрат і клопоту може бути багато. Найрозумніше чинить той, який майже не п’є. Найгірше чинить той, що п’є рідко, але багато водночас. Великі дози спиртного руйнують.

Якщо пити, то що? Горілка збуджує кров, туманить розум і відбирає сили. Пиво в’ялить мозок і довго бродить у тілі. Вино в невеликій кількості звеселяє серце і гріє тіло.

Спиртне до 12 години - на ганьбу. Після 20-ої - на шкоду. До ЗО років краще не пити взагалі. У похилому віці з розумом можна дозволяти собі погарчик. Багато моїх ровесників кажуть, що це їм радше на хосен, ніж на шкоду. Кожен тут собі сам ґазда.

Якщо куриш, кинь одразу й назавжди! Це буде першою великою перемогою твоєю. За нею, побачиш, будуть інші. Бо найбільші і найрадісніші перемоги-над собою.

Камінь, що котиться, мохом не поростає

Не нарікай на нужду, нещастя і невдачі. Це твої найкращі вчителі. Я помічав, що в таборах, де було голодно і холодно, люди чулися дуже здоровими і міцними духом.

Будьте - як вода. Нема перепон - вона тече. Гребля - вона зупинилася. Прорвалася гребля - знову потече. У круглому посуді вона кругла, у чотиригранному -чотиригранна. Тому вона й найсильніша. І дерево живе доти, доки гнеться. Будь і ти гнучким і м’яким. І тілом, і душею.

Приймай усе, що випадає тобі на долю, як хворі приймають ліки. Уздоровлення тіла - ось смисл цих ліків. Приймай смиренно все, що з тобою стається, навіть найгірше, бо смисл гірких прикростей є духовне здоров’я і цілісність життя.

Не бійся смертного часу. Це ж тільки поклик від земної юдолі. І ти завжди мусиш бути готовий віддати Богу те, що від нього одержав.

Більше крутися. Камінь, що котиться, мохом не поростає. Клопоти нас тримають на землі. Не ухиляйся від них, але й не дай їм панувати над тобою. Ніколи не бійся починати і вивчати нового діла - і обновишся сам.

Ми дивуємося, чому так легко плаває риба у товщі води…Чому так легко літає, майже не махаючи крильми, птаху повітрі…Чому такий спритний кріт у твердій землі. Тому що вони знають свій ритм -чергування сили і спокою. Усе життя цьому треба вчитися й нам, усвідомлено вслухаючись у кожну клітинку - чого вона хоче. А найкраще це робити при ходіння пішки. Навчишся володіти своїм ритмом - і будеш, як риба у воді, як птиця в небі. І все задумане здійсниться, а життя буде легким.

Відвідуй церкву, допомагай людям, провідуй знайомих, не забувай про родичів, мандруй пішки околицями, читай щодня мудрі книги, сам записуй думки…

Я ніколи не був на курорті, жодну неділю не пролежав. Мій відпочинок - це зміна занять. Нерви відпочивають, коли трудяться руки. Тіло набирається сил, коли працює голова.

Мене питають молоді: «Діду, не набридло вам стільки жити?». «Ні, це не моя жура. Але мені однаково, чи проживу я 100 днів, чи 100 років. Я однаково проживу їх у тихій радості, вгадуючи кожної хвилини, що від мене чекає Бог. Я дивлюся на світ Його очима. Його вухами слухаю».

Григорій Поперека Тема: Торба мудрості

БІГТИ ДО КІНЦЯ + 4

Кожна людина закінчується так чи інакше, швидше чи повільніше, але закінчується. Тобто, можна сказати, що земне життя - це рух у напрямку до прірви. Хоча б у якомусь, частковому сенсі - це так.

Якщо життя (навіть у частковому сенсі) - це рух у напрямку до прірви, то варто знати дещо стосовно урвищ та прірв.

А саме: їх можна перестрибнути.

Для цього потрібна динаміка, або ж потужна інерція руху. Тому (саме тому!) всі боягузи гарантовано падають на дно урвища, бо рухалися без інерції та ентузіазму.

Сміливі отримують значно більше від життя, навіть якщо це не виражено у матеріальних статках. Їх життя насиченіше, повніше, динамічніше. І вони перестрибують усі урвища, бо мали швидкість, динаміку руху без страху перед урвищем.

Сміливі перемагають.

І ця перемога, яка перемагає увесь світ - є віра наша. І нині перебувають цих три: Віра, Надія та Любов. Але найбільшою серед них є Любов.

НУЛЬ (ZERO)

Нуль - це початок

Нуль - це чистий аркуш паперу

Нуль - це ділянка землі без фундаменту

Нуль - це перспектива

Нуль - це "невідоме"

Нуль - це шанс

Нуль - це можливість

Нуль - це не втрата і не надбання

Кажуть, що математичний нуль винайшли індуси, бо не хотіли сплачувати ані копійки більше на базарі. Виходить, що нуль - імпортований.

Не потрібно множити себе на нуль.

Але до нуля можна щось додати.

Хай живе Нуль!

ФУТБОЛ

Якщо ми погоджуємося з правилами гри ДО початку гри, то логічно було б погоджуватися і з її результатом.

Якщо погоджуємося ДО, але не погоджуємося ПІСЛЯ - то це або нечесність з нашого боку, або несправедливість судді.

Всі ми, ніби то, погоджуємося з конституцією. Але якщо результат "не по-нашому", то вже НЕ погоджуємося. Це називається: "махлювання", "підміна понять", "нечесність". Граймо чесно! Бо навіть якесь "велике" з двома ногами, руками і головою колись було сказало: "что наша жизнь? Ігра!"

ВЗЯТИ В БОРГ

Взяти в борг - означає сказати: "я тобі поверну, якщо буде чим, тобто, якщо справи йтимуть сприятливо".

Хто може гарантувати, що справи йтимуть сприятливо? Страхова компанія? Не смішіть мої шкарпетки!

В борг беруть оптимісти, віруючі та шахраї.

Оптимісти та віруючі вірять, що справи йтимуть сприятливо. Про шахраїв не будемо, не про них йде мова.

Віра також буває різною: побудована на знанні, фактах, мріях, здогадках, або ж на брехні, яка видається правдою. Ті, які дають позику шахраям, вірять у порядність шахраїв, або ж самі є шахраями. Бачите, як воно є? Не все тільки білие та чорне, буває і зелене і фіолетове. А у Веселки - всі 7!

Коли Самсон побачив те, яке видавалося схожим на його Смерть, він підібрав з землі щелепу мертвої худоби і побіг з цим у руці у напрямку до "Смерті".

Після цього він ще трохи пожив і дещо зробив....

(Дід Іван)

Закрити